Для багатьох людей, які не обізнані в особливостях субкультур, поняття растаман нічим не відрізняється від слова наркоман, і передбачає звичайнісінького курця конопель. Але насправді це зовсім не так, і подібну підміну понять передбачає тільки неінформованість громадськості про сучасні субкультури і небажання заглиблюватися в їхні особливості. Звичайний курець марихуани – це людина, яка періодично купує легкий наркотик для того, щоб розслабитися і відпочити, відірватися. Наркоман – це людина, яка має залежність від того чи іншого виду наркотичних препаратів. А от що до растамана – це вже більш розлога, але також і вельми цікава тема. Рух растафарі – це справді дуже складна річ, і зовні його послідовники вирізняються наявністю довгих дредів, пристрастю до музики реґґі та періодичним покурюванням марихуани. Рух цей заснований зовсім не на загальній пристрасті до наркотиків, як це може здатися на перший погляд, і навіть більше того, куріння марихуани не розглядається як обов’язкове, і растафарі може навіть і не курити її. Рух заснований на братерстві та взаємодопомозі, прагненні робити хороші та добрі речі. Виник рух у 30-ті роки на Ямайці, під тиском білих людей на чорношкіре населення, яким необхідно було об’єднатися під будь-якою егідою і знайти спосіб захиститися від усілякого зла. Растафарі дуже релігійні, називають свого бога Джа (від Єгови), захищають права чорношкірих, расову терпимість. Джа – це природа, яка протиставлена західним технологічним устремлінням, а марихуана розглядається як один із проявів природи і трава, що дає мудрість і розширює світосприйняття, свідомість людини. Вона потрібна для духовних практик і роздумів, для духовного і творчого прориву, а не для банальних плотських задоволень.
