Каннолі Френчі – батько hashporn. (Гашпорно, порногаш. Маються на увазі фотографії з гашишем або складні методи виготовлення). Після багатьох років вивчення і пошуку старих способів виробництва гашишу, він тепер ділиться знахідкою з рештою світу.
Ця історія почалася тисячі років тому, дуже далеко звідси.
Припускають, що рослина конопель зародилася в Гімалайських долинах на крайній Півночі Індії, недалеко від пакистанського кордону.
Є такі місця, як Малана в долині Парваті. Це віддалене село в провінції Хімачал-Прадеш на висоті 3000 метрів, оточене полями травички. Це одне з тих місць, де роблять чудовий чарас – найпопулярніший і найпотужніший, трохи рідкий і закипаючий від температури, азіатський гашиш.
Долина Парваті
Тут плоди врожаю не ріжуть і не сушать, як у країнах-виробниках гашишу, на кшталт Сполучених Штатів. Натомість гашиш роблять вручну: свіжозрізані шишки годинами катають у руках, доки не утворяться маленькі кульки з липкої смоли.
Часто кілька грамів вдається добути за добу активної роботи. Коли сировини стає достатньо, формують один великий шматок, тільки кулястої форми, іменований чарасом. Медичне та релігійне використання чарасу сходить до початку часів. Під американським тиском, чарас був заборонений в Індії у 80-ті роки.
Французькі Каннолі
Як же Френчі дізнавався секрети виготовлення гашишу? Він робив це повільно і копітко, об’їжджаючи Пакистан, Непал, Індію та Марокко.
Він почав курити травичку у віці 17 років, знаючи тільки про одне його похідне: гашиш, що надходив до Європи контрабандними шляхами з Марокко, Сирії, Лівану, Туреччини. На відміну від США, канабіс у Франції рідко з’являвся у своїй істинній формі.
У віці 18 років він залишає Францію, щоб об’їхати весь світ як курець-мандрівник.
«Я подорожував 20 років»
Під час своїх подорожей він опинився в долині Парваті в Індії, недалеко від Малани. Чарас привабив його.
«Я тут не для того, щоб вчитися. Я був там для того, щоб забронювати номер у готелі на наступний рік, адже я був звичайним волоцюгою, який протопав туди 4 місяці… А ще я потім курити кинув на пляжі»
Але після відпочинку в Гоа чи Таїланді, француз неминуче повертався до холоду і снігу в горах.
«Ці люди, каже він, вони дійсно знали свою роботу і робили її успішно»
Він провів вісім сезонів у долині Парваті, проживши в печерах досить довго, щоб йому довіряли місцеві жителі і показували йому свою таємницю.
На ділі їхній секрет криється в кількох простих словах: багато роботи.
За більш ніж 40 років він вивчив, практикував і вдосконалив зовсім невідомий стиль приготування гашишу. І все це у світі, де відкривається багатомільярдний ринок канабісу.
Ринок невеликий, але зростає, а навколо з’являються дуже багато потужних екстрактів конопель. Вони засновані на розчинниках, як-от бутан або дорогий СО2.
Для Френчі все природно: вода – єдиний розчинник, а методу виготовлення вже тисячі років.
Стажування та конференції
Зараз Френчі організовує конференції по всьому світу у вигляді майстер-класів. Він розгортає сумку і дістає з неї велику металеву кухонну чашу, великий дерев’яний обруч, що використовується для виготовлення ковдр, і шматок тонкої нейлонової сітки.
«Це – фабрика з виробництва гашишу!» – проголошує він.
Протягом наступних сорока хвилин, публіка заворожено стежитиме за найменшими рухами француза.
У домашніх умовах процес дещо складніший.
Суміш води, льоду і конопель постійно мішають. Смола липка і з нею працюють тільки тоді, коли холодно.
Щойно все замішали, травичка залишається на поверхні, а смола йде на дно. Залишається тільки все відфільтрувати. Будьте уважні, адже гашиш можна витягти ще раз, відновивши процес до 6-10 разів!
Що залишається у фільтрі, так це смола, яку просто потрібно зібрати. Вона вже підсохла і можна оцінити якість продукції.
Після 10 годин заморожування і 30 годин сушіння потрібна остаточна, завершальна фаза. А потім гашиш пресують.
Весь секрет у пресі?
Секрет виробництва полягає в пресуванні гашишу?
Кладемо під плівку гашиш, а сплющують його пляшкою з окропом. Однак, це не просто «понта заради», в Індії, де все це роблять вручну, це дає змогу запустити процес декарбоксилювання, коли коноплі виробляють свої психоактивні ефекти під впливом тепла.
Таким чином, набагато ефективніше робити саме так, ніж іншими методами, адже два основні компоненти конопель – канабіноїди та терпени – зберігаються таким чином.
Після віджиму, гашиш починають зберігати і «старити», як це роблять із винами.
Пресована смола витримує від чотирьох-восьми тижнів до кількох років. За словами самого Френчі, найстаріший гашиш, що він курив, давно перевалив за десяток років.
«У нього було тіло, що наповнювало рот. Цей смак, такий обволікаючий. А позаду, на тлі, можна було розчухати кожну нотку терпенів»
Представляємо гашиш американській публіці
Поневіряння Френчі закінчилися народженням доньки. Дійсно, він переїхав у район затоки в Сан-Франциско зі своєю дружиною, щоб їхня донька могла ходити до школи.
Крім того, 1996 року Каліфорнія дозволила медичний канабіс. На той час, він все ще робив гашиш традиційним способом, але ринок медичного канабісу не був у цьому зацікавлений.
«Ніхто не хотів мій продукт, нікому не була потрібна пресована смола».
На відміну від того, що відбувається в Європі, де гашиш є нормою, він ніколи не займав серйозних позицій на американському ринку. Нарешті, він зробив те, що зробив будь-який впевнений продавець у своєму продукті: він зайняв свою нішу.
Дійсно, люди, які куштували його гашиш, поверталися до нього знову і знову. З цього моменту у нього з’явилися покупці в різних диспансерах, таких як: San Francisco’s APOTHECARIUM, San Jose’s ELEMENTAL WELLNESS, Buds and Roses, Medmen, Junge Boys.
Повільно, але вірно народилася зірка каннаіндустрії.
«Гашиш Френчі, з точки зору смаку і запаху, не має еквівалента. Ноти, які його екстракції виявляють, не схожі на те, що можна відчути, просто понюхавши і скуштувавши шишку конопель» – Нік Смігліс, співзасновник стартапу Flow Kana.
Мистецтво Френчі зробило його знаменитістю в каннамірі, завдяки зручному відеоформату на Ютубі, завдяки хайпу Інстаграму, де Френчі зробив +10к підписників за останні півроку.
Продукція Френчі пішла від майстерності людей, що старанно працювали. Таким чином, він бажає передати і зберегти свою спадщину. Природно, він захищає її своєю торговою маркою, але, з приходом рекреаційного канабісу, Френчі стає гарантом географічної спадщини.
Однак, він скромно згадує, що не має до цього жодного стосунку.
«Це найнеймовірніший продукт у царстві рослин. І мені просто пощастило з ним працювати».
