Двадцятидев’ятирічний Мухаммад Лукман Мохамад був засуджений до смертної кари через повішення через три роки після того, як у нього вдома поліція знайшла три літри конопляної олії, яка містить ТГК.
Згідно з місцевими новинами, він встиг роздати і продати цю олію майже 800 клієнтам.
У Малайзії, як і в деяких сусідніх державах, коноплі, кокаїн і героїн класифікуються, як «небезпечні наркотики». За їхнє зберігання, розповсюдження чи вживання можна отримати найвищу міру покарання. Від 200 грамів вважається незаконним обігом наркотиків.
Крім трьох літрів олії у Лукмана було знайдено 279 грамів пресованих конопель.
На суді його адвокат Фархан Мааруф намагався довести, що його підзахисний хотів просто допомогти хворим людям і поширював конопляну олію для лікувальних цілей.
Мааруф також вказав на зростаючий інтерес учених у світі до терапевтичних властивостей конопель. Свідками захисту виступили два пацієнти. Один із хворобою крові, яка називається таласемія, а другим – була хвора мати Лукмана.
Суддя погодився зі стороною обвинуваченнями, що наміри Лукмана не мають у суді жодного значення, а конопляна олія за малайзійськими законами не визнається ліками.
Фархан все ще сподівається на поблажливість суду через недостатність доказів. Поліцейський, який конфіскував канабіс, не зміг згадати, де він його знайшов. В університеті, куди відправили олію на експертизу, не виявилося відповідного обладнання, щоб визначити вміст ТГК.
Тому Лукман був звинувачений тільки в зберіганні трьох літрів олії. Однак судовий експерт наполягав, що відсотковий вміст ТГК в олії неважливий, оскільки заборонено зберігання будь-якої її кількості.
Справа Лукмана привернула і мережеву громадськість. В інтернеті під петицією за його помилування підписалося близько 10 тисяч осіб.
Під час поліцейської облави дружина Лукмана була на шостому місяці вагітності. На початку і її заарештували, але незабаром звільнили.
Сам ув’язнений сидить у в’язниці міста Каджанга і чекає відповіді на свою касацію.
