У 2013 році Уругвай став першою країною у світі, яка повністю легалізувала коноплі на державному рівні. Проте весь процес від виробництва до продажу цієї рослини реально запрацював лише минулого року. Тому уряд країни досі шукає способи задоволення купівельного попиту на марихуану для боротьби з чорним ринком наркотиків.
– Попит значно перевищує наші можливості виробляти коноплі, – зазначив у своєму інтерв’ю голова Національної ради з наркотиків Дієго Олівера. – Ми повинні гідно прийняти цей виклик часу.
А ось у США абсолютно протилежна проблема. У штатах, які повністю узаконили марихуану, спостерігається її перевиробництво. Наприклад, легальні продавці трави в Орегоні та Каліфорнії з цієї причини змушені знижувати ціни на свій товар.
В Уругваї ж придбати легальну марихуану завдання не з легких. За законом зареєстрований покупець може купити не більше 40 грамів марихуани на місяць через державні аптеки, які погодилися її продавати. Наразі з 1200 аптек під цю справу підписалися тільки чотирнадцять. Багатьох із них лякають невеликий прибуток або боязнь пограбування.
Закон також дозволяє індивідуальну або колективну підприємницьку діяльність (конопляні клуби) у сфері виробництва конопель.
За оцінкою Олівери, щорічне споживання марихуани на легальному і чорному ринках становить 20-25 тонн, тоді як наукові дослідження вказують на цифру не нижче 30 тонн. Ця кількість приблизно втричі перевищує реальні виробничі можливості країни.
Наразі видано ліцензії тільки двом компаніям, які спільно здатні поставити аптекам лише 4 тонни марихуани на рік. Однак Олівера обіцяє, що влада збільшить ліцензійну квоту.
– У нас немає досвіду виробництва конопель у промислових масштабах, – додав він. – Необхідно розробити такі технології, які дадуть змогу вирішувати питання з робочою силою і процесом сушіння цієї сільгоспкультури.
За словами інженера-агронома Едуарда Бласіни, закласти основи для збору великих врожаїв конопель – дуже складне завдання, тому що інвестори таких компаній ніколи не займалися канабісом. Найчастіше доводиться стикатися з нерозумінням з їхнього боку, коли мова заходить про закупівлю необхідного обладнання.
У країні зареєстровано 8750 індивідуальних виробників конопель, яким дозволено вирощувати не більше 480 грамів цієї культури на рік. Звідси і 4 тонни конопель на рік. Дев’яносто конопляних клубів, у яких складається 2529 членів, можуть додати максимум ще одну тонну.
Згідно зі статистикою, в Уругваї налічується 147 тисяч споживачів марихуани віком від 18 до 65 років. Третина з них вживає її щотижня. Однак досі зареєструвалося лише 35 тисяч осіб. У більшості з 19 уругвайських провінцій немає жодної конопляної аптеки.
Співробітник однієї з таких аптек Ліно Селле розповів, що його установа отримує три кілограми марихуани замість чотирьох, і вони надходять раз на тиждень.
Один із покупців марихуани, який попросив не називати його імені, вважає безглуздою саму систему продажу.
– Я живу далеко від своєї аптеки. Крім того, мені доводиться працювати і вчитися. Приїхавши на кілька годин раніше, я дізнаюся, що не можу придбати марихуану, оскільки вона продається тільки за попереднім записом. Навіщо ставити якісь перепони, якщо вона за законом визнана легальною?
Декого не влаштовує якість товару.
– Це востаннє, коли ми купуємо траву в аптеці, – заявив Хосе Бертулло, який прийшов туди разом зі своїм приятелем. – Вона доволі слабка. Краще отримати дозвіл вирощувати невелику кількість кущів на власній плантації.
Уряд Уругваю легалізував марихуану для боротьби з пов’язаною з нею злочинністю і чорним ринком. Але його непідготовленість до реформи викликала лише її подальше зростання. Міністр внутрішніх справ Едуардо Бономі зазначив, що за перший квартал 2018 року кількість убивств у сутичках між наркобандами становила 59 відсотків від їхньої загальної кількості. Минулого року за рівнем убивств Уругвай опинився на другому місці після сусідньої Бразилії.
Колишній президент країни і противник легалізації Хуліо Марія Сангінетті вважає, що ще ніколи не було такого наркотрафіку і насильства, як сьогодні, проте Олівера та інші офіційні особи не втрачають оптимізму і вважають, що на реалізацію реформ потрібен час.
– У липні виповнився рівно рік із початку продажів марихуани в аптеках, – сказав він. – Ми ніколи не сподівалися здолати чорний ринок у найкоротші терміни; це складне завдання, яке неможливо не вирішити за один день.
