Погляд у самий корінь проблеми канабісу.
Чи таке жахливе це слово «марихуана»? Деякі члени легального руху канабісу в США думають саме так, і бажають покінчити з його використанням. Беручи до уваги, що понад 50-ти світових мов активно використовують його для опису «чарівної рослинності», яку так люблять палити багато людей, можуть здатися вельми цікавими суперечки щодо походження цього слова.
Ці дискуси беруть свій початок з історичної заборони на марихуану та становлення антинаркотичного законодавства у США (1937 року), які відображали в собі явні расові забобони. Незважаючи на те, що слово «марихуана» існувало раніше 1900-тих років, його використання значно зросло тільки в 1930-ті роки. Термін марихуана в той час активно використовувався серед мексиканців. Однак поняття «марихуана» стало звучати дедалі частіше, коли світські репортери, державні чиновники та співробітники по боротьбі з наркотиками почали вести расистську пропаганду на чолі з Гаррі Анслінгером, щоб асоціювати марихуану з «нелегальними» та «брудними» мексиканцями та афроамериканцями, які нібито курили марихуану, а потім гвалтували, били та вбивали громадян США.
Початок антинаркотичної пропаганди
Гаррі Анслінгер (перший директор Федерального бюро по боротьбі з наркотичними речовинами) почав проводити активну боротьбу з наркотиками, зробивши головною своєю метою введення суворих покарань за їх вживання. «Він був дико успішний як «знищувач» марихуани, назвавши її іноземним, шкідливим, таким, що чинить поганий вплив на суспільство, продуктом у процесі своєї брудної і пропагандистської кампанії в 1930-тих роках. За його словами, марихуана була головною причиною девіантної та соціально небезпечної поведінки», – каже Джефрі Велш, представник юридичної компанії “Frontera Group”, що спеціалізується на правових питаннях канабісу. Анслінгер був класичним прикладом гучного політика-бездарюки. Спочатку будучи прихильником канабісу, після призначення на посаду комісара в 1930 році, він змінив своє бачення і став його затятим противником.
У ті часи алкоголь і наркотики розглядалися як продукти, що «не приносять дохід» до скарбниці. Будучи незаконними речовинами, вони не могли обкладатися податком. Через деякий час Гаррі Анслінгер перетворився на агресивного прихильника заборони і криміналізації наркотиків. Він зіграв ключову роль у забороні канабісу. Його пропагандистська машина почала просувати страх і сором щодо димної травички. Примітно, що інструментами пропаганди стали навіть кінотеатри, в яких по всій країні показували ексцентричні фільми на кшталт «Косякового Божевілля». Анслінгер також засудив джаз і свінг, які здебільшого грали темношкірі виконавці, назвавши ці жанри музикою сатани і безпосередньо асоціював їх із вживанням марихуани.
Перед Гаррі відкрилися значні політичні та економічні можливості в криміналізації канабісу. Це дало йому змогу оклеїти мексиканських іммігрантів-працівників, водночас знищуючи коноплі як цінний ресурс, тим самим даючи можливість своєму товаришеві і партнеру Вільяму Рендольфу Герсту утримувати лідерські позиції в індустрії виробництва паперових виробів. Кульмінацією Анслінгера і першим кроком до повної заборони став «Акт про акциз на марихуану» 1937 року. Законопроєкт робив незаконним канабіс на федеральному рівні. У підсумку отримати ліцензію на вирощування канабісу було просто неможливо.
Незважаючи на те, що расизм не є унікальним явищем для США, система расового гноблення є фундаментом, на якому було збудовано державу. І хоча самі по собі слова можуть не нести «расових упереджень», сприйняття цих слів у головах людей залишає такий слід.
Расові забобони пропаганди проти конопель.
«Альтернативні назви канабісу мають конотації, які були використані, щоб надати цій рослині негативного расистського відтінку, що викликав сильну асоціацію з афроамериканським і латиноамериканським населенням. Троянда під будь-якою іншою назвою матиме такий самий солодкий запах. Тим не менш, ми повинні використовувати більш наукову назву для рослини замість «марихуана», «гашиш», «травичка» тощо», – заявляє Джессі Ортон, співзасновник і голова Мінотарної бізнес-асоціації канабісу в США. На своєму веб-сайті, Центр здоров’я Харборсайд в Окленді, висловлює таку етимологічну позицію: «Мова є важливим інструментом, оскільки вона визначає наші ідеї. Слова здатні мати силу, яка виходить за рамки їхнього формального значення. Коли ми змінюємо слова, ми також можемо змінити і значення, що лежить в їхній основі. Змінивши слова, які ми використовуємо для опису конопель і фітотерапії, ми можемо допомогти нашим співгромадянам зрозуміти правду і поглянути на них свіжим поглядом, без десятирічного шару пропаганди».
Незалежно від того, чи будете ви вживати слово «марихуана», варто визнати, що неможливо заперечувати расові наслідки його формування в американському та міжнародному лексиконі. Це був важкий шлях від початку 30-тих років аж до нашого з вами часу. Поступово відбувається процес легалізації канабісу в США і деяких європейських країнах, разом з цим руйнуються і стереотипи, що існували раніше, про коноплю по всій планеті. Конструктивний діалог із противниками канабісу може допомогти нам перетворити їх на прихильників, які могли б сприяти реформуванню наших законів, відновити його чесне ім’я і популяризувати процес законного контрольованого доступу до продукту.Вне зависимости от того, будете ли вы употреблять слово «марихуана», стоит признать, что невозможно отрицать расовые последствия его формирования в американском и международном лексиконе. Это был трудный путь с начала 30-тых годов вплоть до нашего с вами времени. Постепенно происходит процесс легализации канабисса в США и некоторых европейских странах, вместе с этим разрушаются и бытовавшие ранее стереотипы о конопле по всей планете. Конструктивный диалог с противниками каннабиса может помочь нам превратить их в сторонников, которые могли бы способствовать реформированию наших законов, восстановить его честное имя и популяризировать процесс законного контролируемого доступа к продукту.
