Який спосіб куріння конопель найкращий?

За тисячоліття використання конопель людство придумало десятки способів їхнього вживання. Коноплі курять, їдять, п’ють, втирають, їх варять, смажать, парять, споживають сирими, а індіанці кидали їх на розпечене каміння своїх імпровізованих лазень, щоб достукатися до духів предків. У наші дні нудніше – це, найчастіше, куріння через бонг, косяк, мокрий бульбулятор. Проте, навіть при настільки прозаїчних способах не зайвим буде знати – який спосіб вживання конопель найкращий? Подивимося пильніше на наші девайси.

Косяк

К – класика. Вочевидь, косяки цивілізація навчилася вертіти одразу ж, щойно з’явилося з чого (а може, папір і був придуманий для цих цілей – хто зараз розбере?). Але найбільшу славу косяку трави принесли в 60-ті роки хіпі в США, які максимально популяризували його в усьому світі. А зараз існують десятки різновидів цієї справи: джоінти, самокрутки, козячі ноги. А в нашій частині планети широко відомий метод виготовлення косяків із цигарок, типу «Беломор», «Преферанс» (ця марка цигарок для косяка – взагалі гармата) або «Казбек». Звісно, буржуйські приблуди потіснили вітчизняних дідуганів, але своїх позицій вони не здають – олдові растамани дмуть тільки через цигарки, а новомодні джоінти – це для школоти. І особливий шик – безп’ятковий косяк! Ммм! Переваги: Набивається швидко і просто, куриться легко, купити цигарки можна в будь-якому кіоску. Досить екологічний спосіб – цигарковий папір він і в Африці цигарковий папір. Нічого зайвого для ваших легенів. Недоліки: Великий викид дорогоцінного диму в атмосферу, це марнотратно і небезпечно. А якщо курити траву багато і часто, то вже дуже скоро косяк уже не прере так чудово, як раніше. Хімія: Вважається, що відкрите горіння трави – не найкращий спосіб. По-перше, досить багато ТГК згорає у вогні безповоротно, по-друге, хоч трава і незрівнянно безпечніша за сигарети, під час горіння і вона виділяє токсини.

Бонг

Це придумали на Заході. Відтоді бонг – це невід’ємна частина растакультури та її своєрідний символ. А з недавнього часу ці девайси продаються і в Росії. У принципі, хороша річ, але й коштує пристойно. Не для всіх, звісно, але для багатьох купівля першого і нового бонга – це подія. Однак, як слід накурившись і награвшись, раста задається питанням – а за що я віддав півтора або навіть три або навіть п’ять рублів? А дійсно. Переваги: Мабуть, найм’якший спосіб куріння трави. Дим, охолоджуючись водою, не так дере горло і душить. А ще бонги бувають дуже красиві й прикольні. Недоліки: Головний недолік бонга – найчастіше вони громіздкі. У похідно-польових умовах або для шпигунсько-партизанської накурки вони підходять мало, якщо, звісно, це не якась мікропіздична модель. До того ж, якщо з таким гальмують копи – біди не минути. Нарешті, бонг нині дорого. А якщо він зі скла (що найчастіше), то його можна ненавмисно і розбити, випадки були. 3 рублі вщент. Хімія: Так, якщо ви вважали, що частина ТГК з конопель осідає у воді бонга, то ви абсолютно праві. Згідно зі свіжими даними, вода в бонгу може фільтрувати до 13% ТГК. А отже, якщо захочеш накуритися з бонга прямо від усієї душі, до стану напівблідого, то трави буде потрібно більше. Втім, є і хороші новини – вода також фільтрує деякі шкідливі токсини, що виробляються під час горіння трави.

Піпетка

Звичайні піпетки зі звичайної аптеки для закапування чого завгодно прийшли в наше життя не так давно – всього-то близько 10 років. Неабиякою мірою зростанню їхньої популярності посприяв спайс (фу-фу-фу). Але і сортовуха теж. У піпетку багато не наколотиш, і звичайна вітчизняна робітничо-селянська шала для піпетки не підійде, бо що куриш – що радіо слухаєш, різниці ніякої за ефектом. А ось якщо запижевать в піпетос забійної сортовухи – це саме воно! Переваги: Ідеальний девайс для прихованого куріння – маленька, непомітна, та й коштує копійки – якщо що, то й викинути не шкода. Зробиш хапочку пожирніше, потримаєш дим довше, а на виході і диму-то практично немає. Втім, запашок все одно є. Недоліки: Він, по суті, один. Якщо наженеш толерантність, то буде потрібно дуже багато піпеток, щоб накуритися. А ситуація, коли мікродози більше не працюють, розвиваються вже дуже скоро. Хімія: Відкрите горіння трави з усіма наслідками, що випливають, – токсини в димі, печіння в горлі під час паління, зайве згоряння ТГК.

Мокрий булік/сухий булік

Стрімко увійшли в наше життя в середині 90-х, коли в СРСР уперше побачили пластикові пляшки для напоїв. Дуже зручно. Якщо треба накуритися, а нема з чого – мнеш пляшку, на шийку фольгу з дірками і вперед, сухий бульбулятор готовий. На виготовлення в досвідчених руках іде 60 секунд (заміряли). Мокрий робиться трохи довше, але теж швидко. До речі, на Заході мокрик знаєте, як називається? Gravity Bong. Переваги: Що стосується сухого буліку, то це дуже швидко, непомітно і досить ефективно, якщо куриш хороший драп. Пляшки є скрізь, а після куріння викидаєш і не шкода. До слова, за будь-якими гаражами можна знайти кинутий булік, що досить-таки кумедно і свідчить про те, що народець у нас дме добре і багато. Якщо ж говорити про мокрий – то це найнакидистіший і найекономніший спосіб куріння трави. Сильніше, ніж куріння трави через мокрий, забирають тільки екстракти або конопляна їжа. Недоліки: Розігрітий уже понад 50 градусів пластик – дуже і дуже токсичний. Тому варіанти два – ретельно стежити, щоб горлечко не нагрівалося, або виготовити собі булік зі скла, або замовити такий онлайн, наприклад. Дорогувато, звісно, але здоров’я-то дорожче. Хімія: Відкрите горіння трави. А у випадку з мокрим – ви отримуєте разом із ТГК і порцію токсинів із диму до останньої краплі.

Вапорайзер

Вважається найбільш технологічним, ефективним і безпечним способом куріння трави. Трава не горить, а отже, не виділяє токсинів, також не руйнується ТГК, КБД та інші смаколики. Ось тільки шкода, що після куріння через вапор прeт дуже і дуже слабо, особливо, якщо ви перейшли на нього без перепочинку після мокрика, бонга або косяка. Переваги: Це повністю нешкідливо (якщо не сказати марно). До того ж, зарубіжні маркетологи запевняють, що так ви отримуєте максимальну кількість ТГК. Недоліки: Втім, якщо судити за силою накурки, то віриться в це слабо. Через вапор треба скурити дуже багато трави, щоб розмагнітило більш-менш пристойно. А коштує ця погань від кількох тисяч рублів – до кількох десятків. Хімія: Існує така викладка. Під час паління трави за допомогою відкритого горіння (косяк, наприклад), курець отримує від 20 до 37% ТГК, який від самого початку міститься в траві. Водночас учені стверджують, що вапорайзер піднімає цей відсоток до 60. P.S. А який спосіб куріння найактуальніший і улюблений для вас? Розкажіть нам про це в нашому затишному чатику в Телеграм: https://t.me/grov420