КНезважаючи на величезну потребу в пересадці органів, у США традиційно відмовляють у цій послузі як донорам, так і пацієнтам, які вживають канабіс.
Однак останнім часом становище почало змінюватися.
Щорічно хірурги виконують понад 100 тисяч операцій з пересадки нирок, легенів, печінки та інших життєво важливих органів. Кожні 12 хвилин у чергу на трансплантацію записується новий пацієнт, і щодня 21 людина помирає, так і не дочекавшись відповідного трансплантата.
Попит на органи, як і раніше, перевищує пропозицію. Близько 120 тисяч пацієнтів чекають на них понад рік.
Процес відбору відповідного донора дуже складний. Лікарям необхідно враховувати безліч параметрів, включно зі стадіями хвороби та станом хворого. Ідеальний збіг зводить до мінімуму відторгнення організмом чужорідного тіла і збільшує шанси пацієнта на виживання.
Донори та пацієнти, які вживають марихуану, як правило, виключаються з цього процесу. Сьогодні все більше хворих звертаються до медичної коноплі, як ліків, що допомагають полегшити їхні недуги. Але подібний вибір позбавляє їх шансу потрапити в список на пересадку органу. Те ж саме стосується і донорів.
Хто вирішує?
У Сполучених Штатах пересадку органів насамперед контролюють два відомства: Управління з санітарного нагляду за продовольством і ліками (FDA) і Служба забезпечення донорськими органами (UNOS). Завдання UNOS – забезпечити кандидатів на трансплантацію найбільш підходящими органами, підвищуючи їхні шанси на виживання.
Для цього відомства важливими є лише медичні характеристики та логістика; фінансове становище, розмір медичної страховки та спосіб життя пацієнта не враховуються.
UNOS і FDA встановлюють критерії донорства для організацій трансплантаційної координації (OPO), 58 центрів яких розкидані по всій країні. Кожен із них відповідає за певний регіон.
Ці некомерційні організації перебувають на передньому краї, забезпечуючи взаємодію між лікарнею, донором і реципієнтом.
Саме ОРО мають право встановлювати суворі вимоги до донорів і пацієнтів. Вони не допускають расової та гендерної дискримінації, але водночас їхні керівники можуть встановлювати будь-які інші критерії для дискваліфікації кандидатів.
До чого тут канабіс?
Представники ОРО наводять чимало доводів для дискваліфікації споживачів конопель.
Наприклад, взаємодія канабісу і медикаментів, призначених для терапії після пересадки органу, може призвести до легеневої інфекції. Як правило, у кандидатів на трансплантацію імунна система вже перебуває під загрозою, і лікарі вважають, що у споживачів канабісу значно підвищується ризик грибкової інфекції під час операції з пересадки.
У штаті Мен після смерті двох реципієнтів, які курили коноплі, запровадили сувору політику виключення практично всіх таких пацієнтів із черги на органи.
Коли аналізи покажуть відсутність канабісу, їх можуть знову внести в чергу.
Утім, в інтерв’ю CNN головний лікар UNOS Девід Классен зауважив, що насправді у вчених немає доказів прямої залежності між вживанням канабісу і ризиком грибкової інфекції.
Нещодавно з’явилася стаття «Марихуана і трансплантація: необхідно внести ясність», у якій учені посилалися на результати опитування щодо ставлення представників ОРО до конопель.
Респонденти відзначили велику різницю між передбачуваними ризиками вживання медичних конопель і реально спостережуваними ускладненнями.
Інше опитування також виявило відсутність єдиної думки серед експертів щодо вживання марихуани пацієнтами після трансплантації. Наводилися доводи, як «за», так і «проти».
Пересадка печінки
Яким чином позначається вживання конопель після пересадки печінки?
Вчені досліджували близько 1000 пацієнтів. Про вживання канабісу хворі зізнавалися самі або це з’ясовувалося в результаті аналізу сечі. Виявилося, майже половина реципієнтів вживала коноплю, і вона ніяк не була пов’язана з погіршеннями здоров’я після трансплантації.
Пора вже керівникам ОРО включити канабіс, як один із критеріїв цілісного аналізу для кандидатів, а не приводу для їхнього виключення.
Дослідження 100 програм із пересадки печінки пацієнтам із запущеним гепатитом або хвороб на ґрунті алкоголізму, показали, що більшості кандидатів знадобився піврічний період утримання, перш ніж отримати дозвіл на донорство.
Близько 28 відсоткам пацієнтів довелося припинити вживання канабісу перед операцією. Понад 14 відсотків із них виявилися активними споживачами.
Ці результати опитувань показують, що політика щодо любителів конопель, алкоголю і навіть наркотиків стала більш гнучкою, але остаточне рішення, як і раніше, в руках конкретної ОРО.
Пересадка легенів і серця
Щодо цього немає консенсусу не тільки серед ОРО, а й лікарів у всьому світі.
Міжнародне опитування 360 постачальників послуг із пересадки серця з 26 країн засвідчило, що 64 відсотки респондентів висловилися за занесення до списку пацієнтів, осіб, які перенесли термінальну стадію серцевої недостатності, навіть тих, хто вживає легальний канабіс.
Тільки 27 відсотків підтримали споживачів рекреаційних конопель. Понад 68 відсотків вимагають дотримання певного періоду утримання від канабісу перед операцією.
Також з’ясувалося, що подібна політика значною мірою визначається особистим ставленням і звітністю, а не кількістю наукових даних.
Наука показує, що травокури більше схильні до ризику підхопити інфекцію легенів, емфізему або рак, але чи є це приводом стверджувати, що вони погані донори?
Судячи з результатів досліджень, – ні. За шість років наукової роботи не знайдено доказів, що вживання канабісу впливає на життєздатність донорських легень.
Пересадка нирок
Інша дослідницька група вивчила ретроспективні дані однієї установи з пересадки нирок з 2000 по 2016 роки. Донорів і реципієнтів розділили на групи тих, хто вживає канабіс, і тих, хто не вживає, а потім порівняли результати.
Жодної різниці не було. Довгострокова функція нирок була майже однаковою.
Подібні дослідження вказують на можливість збільшити резерв донорських органів.
Чи потрібні донори підвищеного ризику?
З огляду на гостру потребу в органах і довгі черги на їхнє отримання, деякі країни, на кшталт Великої Британії, розглядають можливість використовувати органи донорів підвищеного ризику, коли в пацієнтів виникає нагальна потреба в трансплантації.
За британськими даними, з 2005 до 2015 року близько 25 відсотків хворих померли в очікуванні трансплантата. Тому Національне управління охорони здоров’я шукає будь-яких донорів для пацієнтів із серйозними легеневими захворюваннями, на кшталт муковісцидозу та емфіземи.
Однак у Великій Британії ризик при пересадці легенів вищий, тому що тамтешні травокури віддають перевагу спліффам – косякам, у яких коноплі змішуються з тютюном.
Американці здебільшого курять джоінти – тільки шишки без домішок.
Зрозуміло, у кожної медалі дві сторони.
У разі легеневої трансплантації, навіщо реципієнту міняти одну хвору легеню на іншу?
Однак досі немає наукових доказів, що куріння конопель викликає рак легенів.
Чому б пацієнту, який чекає в довгій черзі, не взяти орган підвищеного ризику, якщо альтернативи немає?
Джерело: Leafly
