Історія конопель сягає вглиб століть і тісно пов’язана з людиною. Зараз канабіс зустрічається на планеті повсюдно. Він є на всіх континентах і росте в багатьох кліматичних зонах: від холодної Канади до гарячої Австралії. Мало хто знає, але спочатку рослина вийшла з крихітного за планетарними мірками регіону – у центрі Середньої Азії (сучасний південь Казахстану і південніше). І там би вона і залишалася більш-менш ізольованою. Якби не одне «але». Людська цивілізація. Ми, своїми руками, і ніхто інший забезпечили поширення цієї дивовижної рослини. Тим абсурднішою виглядає війна з нею, оголошена у 20-му столітті. Втім, справедливість бере своє. Про це наша розповідь.
Частина 1: від Давнини до Новітнього часу
У міру становлення у людської цивілізації сільського господарства коноплі поширюються. Першу згадку про неї можна знайти в третьому тисячолітті до нашої ери, в однієї з найперших цивілізацій на планеті – Стародавньому Китаї. Хоча є всі підстави вважати, що людство використовувало коноплі набагато раніше. Ще 8, а то й 10 тисяч років тому до нашої ери. Коноплі в Стародавньому Китаї використовують для виготовлення пеньки, рибальських сіток, мотузок, тканин і паперу. Очевидно, там набув поширення саме різновид конопель під назвою Cannabis Sativa, що побічно підтверджує сфера застосування рослини, адже саме сатіва підходить для промислового застосування найкраще. А ще в Китаї ми зустрічаємо перше лікарське застосування. Трохи пізніше зустрічається згадка про коноплі у стародавньої Вавилонської цивілізації в другому тисячолітті до нашої ери. Коноплі використовуються в тих самих промислових цілях, що і в Стародавньому Китаї. Однак на території Близького Сходу та Індії ми бачимо яскраве свідчення психоактивного і медичного застосування канабісу – як знеболювального, протиепілептичного, протисудомного і протиблювотного засобу. Найімовірніше, що на Близькому Сході та в Індії ширше поширився інший різновид канабісу – Cannabis Indica, який славиться саме своїми психоактивними властивостями. Спочатку індика поширилася зі свого первинного ареалу походження – гірського хребта Гіндукуш (територія сучасного Афганістану). Потрапила до Індії, де пізніше європейці й дали однойменну назву цьому різновиду конопель. Коноплі стрімко поширювалися, нітрохи не повільніше за такі культури, як пшениця чи ячмінь. Свідченням цього факту можна вважати присутність конопель навіть у джерелах, що залишилися від цивілізації ацтеків на Північноамериканському континенті! Але ж ми знаємо сьогодні, що його заселення людьми відбулося навряд чи раніше 13-10 тисяч років тому до нашої ери. Сюди люди дійшли, поступово розселяючись на схід з Азії, Далекого Сходу, через територію сучасної Аляски і далі на південь. І виходить, що коноплі йшли разом із ними. Хоча є й інша версія, що коноплі на континент все-таки завезли європейці. Згадки про коноплі ми знаходимо і в інших великих цивілізацій минулого – у Стародавнього Риму і Стародавньої Греції. Примітно, що канабіс тут фігурує як психоактивне, п’янке зілля. Зокрема, давньогрецький історик Геродот у 5 столітті до нашої віри у своїх текстах наводить свідоцтво про звичай жителів деяких островів середземноморського басейну кидати в багаття рослини конопель і вдихати дим, який виділяється, що приводить їх до стану сп’яніння та трансу. Цікаве свідчення про використання психоактивних властивостей ми бачимо і на Близькому Сході. На початку 11 століття тут діяла войовнича ісламістська секта Асасинів. Нині слово «асасин» навіть є синонімом найманого вбивці. Мало хто знає, але етимологія слова походить від арабського «хашашин» – курець гашишу. Бойовики секти активно вживали гашиш. Їм навіювали, що під час його вживання вони наяву бачать потойбічне життя і райські видіння. Унаслідок такого містичного досвіду в них притуплявся страх смерті, що давало їм змогу діяти ефективніше, виконуючи своє криваве ремесло. До Європи коноплі прийшли теж дуже давно, як свідчать дані археологів – ще до початку нашої ери з них виготовляли мотузки, одяг і навіть тканину для вітрил. Величезного розвитку промислове коноплярство набуло в середні віки. Практично весь одяг того часу було виготовлено з тканини, отриманої з конопель. Ба більше! Коноплі навіть можна опосередковано вважати помічником розвитку освіти, просвіти і науки, адже знаменита перша друкована книга в історії – Біблія Гутенберга – була надрукована на конопляному папері! Варто подякувати коноплям і за розвиток морської справи, адже вже в 17 столітті абсолютно весь такелаж (вітрила, канати та інша снасть) на морських суднах виготовляли з конопель. Примітно, що в Середньовіччі активні гоніння в Європі на коноплі починає Католицька церква. У 1484 році Папа Інокентій VIII офіційно оголосив вживання конопель «неосвяченим причастям сатанинської меси». Канабіс забороняється в Іспанії та Франції. Звичай лікарського застосування конопель у Франції відродить лише Наполеон. Важливою віхою в історії конопель можна вважати століття 19-е – часи наполеонівських воєн, а також колонізації Англійською імперією Індії. Знаючи про лікарські властивості канабісу, армійські хірурги британців використовували препарати з конопель як знеболювальний і спазмолітичний засіб і навіть купірували за їх допомогою епілептичні напади! Тільки вдумайтеся – те, до чого приходить сучасна медицина і наука, людство знало з незапам’ятних часів. Коноплі як медичний препарат полюбилися європейським колоністам настільки, що вони почали активно впроваджувати конопляну медицину і у себе вдома. У результаті вже до кінця 19 століття канабіс набув широкого поширення у Франції, Британії, а також США. Світ входив у століття 20-те. І, здавалося, ніщо не могло зруйнувати надійний і взаємовигідний союз людини і конопель. Але раптом настали зовсім інші часи…
Частина 2: Війна з коноплями, хроніки заборони
США, 1910-і роки. Перші штати починають забороняти коноплі. Жодного притомного обґрунтування не наводять. Курити коноплі аморально – і крапка. Треба зазначити, що тоді дуже багато чого вважалося в США аморальним і заборонялося: від випивки до орального сексу. Якщо починаєш вводити духовні скріпи, то зупинитися практично неможливо. США, 1920-і роки. Починається Велика Депресія. Америку наповнюють мігранти з Мексики, які поширили звичку курити марихуану серед темношкірого населення. Не секрет, що американське суспільство тих часів являло собою збіговисько махрових расистів. Негативне ставлення до кольорових і їхнього способу життя не могло торкнутися і коноплі. І самі мігранти та їхні звички демонізуються в очах громадськості. Великобританія, 1928 рік. Коноплі вносять до списку заборонених речовин, який носить назву «Закон про небезпечні наркотики». США, 1930-ті роки. Дедалі нові й нові штати вводять кримінальне покарання за вживання конопель. А в ужиток проникає слово «марихуана» – зневажлива назва травички для нігерів. Дивно, але якимось дивом у продажу в аптеках все ще зустрічаються лікарські екстракти з конопель. США, 1936 рік. Вихід знаменитого фільму «Косякове безумство» (Reefer Madness), який був спонсорований релігійними фанатиками. Суть сюжету мерзенної пропагандистської витівки релігійників – усі курять коноплі, через що ведуть безладне статеве життя, вбивають одне одного і божеволіють. Дивно, але цей ідіотизм спливе ще не раз і не два. Його раз у раз крутитимуть на збіговиськах американських прогібіціоністів. Аж до 71 року! 1937 рік. По коноплях завдають удару економічного. У США вводиться «Закон про податок на коноплі». Сфера промислового і медичного використання канабісу обмежується. Використання в комерційних цілях вимагає обов’язкової реєстрації та сплати федерального податку в розмірі 1 долара за унцію конопель (28,35 г). Використання конопель в інших цілях обклали збором у розмірі ста доларів за унцію. Неплатників розоряють гігантськими штрафами і саджають. У результаті коноплі просто мігрують у тіньовий сектор, а споживачі криміналізуються. І тепер уже з повним правом гнилі лицеміри з уряду могли називати травокурів «злочинцями». Водночас – боязкі голоси розуму чути. Американська медична асоціація проти «Закону…» і виступає за дослідження лікарських властивостей канабісу. Їх ніхто не чує або роблять вигляд, що не чують, бо «Закон…» лобіюють промисловці, які виготовляють папір із деревини. Конкуренція конопель їм не потрібна.
1938 рік. Сусідня Канада піддається істерії та божевіллю і забороняє обробіток конопель. 1940-ті роки. На планеті вирує пожежа Другої Світової війни і поки не до конопель. Та й так гайки на той час були надійно підкручені, залишалося лише натиснути сильніше. 1950-ті роки. Штати продовжують посилювати законодавство щодо конопель. Епоха характерна сплеском расизму, у відповідь на спроби боротьби за громадянські права кольорових. Ненавидять чорношкірих, ненавидять і коноплі, це «улюблений наркотик негрів, яким вони труять наших дітей» (нічого не нагадує?). Починається активне вирубування дички по всій Америці. 1960-ті роки. ООН з почину США ухвалює «Єдину конвенцію про наркотичні засоби». Канабіс і його продукти потрапляють до Списку 1 і прирівнюються до героїну та інших «радощів». Тепер країни-учасниці повинні привести у відповідність своє антинаркотичне законодавство. Що вони і роблять. Наслідки відгукуються досі. Адже досі прогібіціоністи кивають на цю дрімучу заборону і відмовляються переглядати статус конопель.
У СРСР заборона конопель відбулася 1960 року. А в 1963 країна ратифікує фатальний папірець ООН. І понеслася. І сьогодні в Росії за коноплі дають стільки ж в’язниці, скільки і за вбивство. Ізраїль, 1964 рік. Рафаел Мехулам (Raphael Mechoulam) з Єврейського університету в Єрусалимі встановив, що сполукою, відповідальною практично за всі фармакологічні ефекти марихуани, служить дельта-9-тетрагідроканнабінол (ТГК). Формально цю дату можна вважати відкриттям ТГК.
США, 1970-і роки. Війна у В’єтнамі, рух хіпі, сексуальна революція. Народження гасла «Секс, наркотики і рок-н-рол». Суспільство більше не бажає жити за укладом божевільних старих пердунів. Однак паралельно одіозний президент США Річард Ніксон оголошує «війну наркотикам». Чинне законодавство посилюється. Влада роздуває силовий апарат. За ґрати відправляються десятки і сотні тисяч. На противагу – піднімає голову рух за легалізацію. У 1970 році засновується організація NORML (національна організація за реформу законів про марихуану). Досі одна з найстаріших. Разом з тим, починаються дослідження конопель. І висновки обнадійливі. У цей час з’ясувалося, що ТГК, наприклад, ефективно пригнічує нудоту і блювоту під час хіміотерапії, а також здатний полегшувати біль. Нідерланди, 1970-ті роки. Паралельно в Голландії розгортається ще один доленосний для марихуани, як ми бачимо тепер, процес. Уряд цієї країни вводить у законодавство градацію наркотиків на важкі, такі як опіати, наприклад, і легкі, такі як марихуана. Володіння легкими наркотиками декриміналізували (для трави, наприклад, до 30 грамів). Багато в чому голландський досвід посприяє успіху легалайзу пізніше в інших країнах. Іспанія, 1970. Процес декриміналізації володіння коноплями. США, 1974 рік. Американці дають Ніксону стусана під зад після знаменитого Вотергейту. Хіппарі та байкери починають сортову селекцію канабісу. З’являються перші культурні штами, такі як Skunk, Haze, Purple та інші. США, 1976 рік. До американців поступово починає доходити жахлива помилка заборони канабісу. У Каліфорнії пом’якшують покарання за коноплі. США, середина 70-х. Дані про позитивні ефекти і нові терапевтичні приписи для марихуани майже щотижня публікуються в спеціалізованих медичних виданнях США.
США, 1977 рік – перша спроба декриміналізації конопель. Юридичний комітет Сенату США вводить норму щодо декриміналізації володіння до 1 унції конопель (28,35 г). Однак тут же здає назад під тиском дурних американських матусь, які надивилися телика і перечитали поганих газет. У суспільстві все ще сильна інерція десятиліть боротьби з коноплями та їх демонізації. І тим не менше – процес іде. Дедалі більше американців курять і приходять до висновку, що чутки про шкоду марихуани «дещо перебільшені». Багато в чому популяризації трави сприяють рок-музика. А особливо – психоделічний рок, музика торчків тих часів. США, 1979 рік. Штати Флорида, Нью-Мексико, Гаваї, Індіана та Іллінойс схвалюють застосування медичного канабісу в експериментальних цілях. США. 1980-і роки. Новий виток посилення з почину Рональда Рейгана, тодішнього президента США. Оголошується політика «нульової толерантності» до наркотиків. Підсумок очевидний – наркомафія гребе бабло лопатами, бути переможеною не бажає, зате сотні тисяч американців мотають терміни за жменю трави (нічого не нагадує?). У суспільства накопичуються питання до влади. Worldwide, рубіж 80-х і 90-х. Мабуть, десь тут слід шукати докорінний перелом, який відбувається в умах досить великої кількості людей. У Голландії з’являються перші сідбанки, виводяться все нові й нові сорти марихуани, що стали на багато десятиліть еталоном, як-от White Widow або Blueberry. Попутно в західних країнах відбувається гуманізація наркополітики, а також, у тому чи іншому вигляді, відбувається декриміналізація. Сплеск досліджень з медичних досліджень марихуани. США, 1996 рік. Легалізація медичного канабісу в Каліфорнії!
Частина 3: Світанок
Португалія, 2001 рік. Перша радикальна зміна парадигми наркополітики – повна декриміналізація володіння і вживання речовин, поряд із політикою «зниження шкоди». У результаті в Португалії значно знижуються рівні захворюваності на ВІЛ, злочинності, передозувань. Досвід Португалії буде взято на озброєння багатьма країнами в Європі. Іспанія, 2001 рік. Відкриття першого клубу для вирощування конопель. Іспанці використовували лазівки в законодавстві, яке було ліберальним до марихуани і дозволяло особисте вирощування та володіння.
США, 2000-ті роки. Штат за штатом Америка приєднується до медичного легалайзу. Worldwide, 2010-ті. Ситуація з декриміналізацією та легалізацією набуває обвального процесу. У США вже 28 штатів із легальною медичною травою і 8 – рекреаційною. Легалайз рекреаційної трави приходить в Уругвай. А рахунок країн із медичними та іншими доброзичливими програмами до конопель йде на десятки: Німеччина, Польща, Греція, Колумбія, Чилі, Ізраїль, Канада, Австралія, Чехія і багато-багато інших. Людство переглядає свій погляд на коноплі…
не очень интересно. тем не менее спасибо за статью