Репортаж
У брудній нічліжці пляжного містечка Тетуан на півночі Марокко наркомани колються і курять героїн.
За словами Рашида, героїн – головна мета його життя.
– Я колюся по чотири або п’ять разів на день, – зізнається 34-річний чувак, переривчасто дихаючи.
Від десятиліття ін’єкцій на венах його рук не залишилося живого місця; донедавна для «продовження кайфу» він нюхав і клей.
З Рашидом проживають ще з півдюжини таких самих героїнових безхатченків. Їхній нічліжок розташовується прямо за поліцейською дільницею.
Доза потужного опіату, яку перед вживанням розігрівають на алюмінієвій фользі, коштує від 3 до 6,5 євро за десяту частину грама.
Щотижня їхню нічліжку відвідують представники Асоціації з боротьби зі СНІДом (ALCS).
Для запобігання поширенню таких захворювань, як ВІЛ і гепатит, вони роздають її мешканцям одноразові шприци.
Продаж і вживання героїну в Марокко є кримінальними злочинами, але завдяки зусиллям ALCS, у Тетуані дуже рідко заарештовують героїнщиків за особисте вживання.
Доктор Мохаммед Ель-Хаммас керує програмою зі зниження шкоди від наркотиків, яку запустила ALCS у 2009 році. Мета програми – підвищувати обізнаність населення про наркотичні препарати, поширення одноразових шприців і чистих голок, а також медобстеження наркоманів.
– Ми не займаємося моралізаторством, а допомагаємо хворим зменшити негативні наслідки від їхньої згубної пристрасті, – зазначив Хаммас.
Конопляними маршрутами
Цей регіон відомий усьому світові завдяки гашишу, який виробляється в районі гірського хребта Ер-Ріф. На думку експертів, героїнова напасть прийшла сюди відносно недавно і тепер зростає в геометричній прогресії.
– З цією чумою мають боротися органи МОЗ країни, тим паче, що героїн, який тут продають, дуже низької якості: його змішують із тальком, парацетамолом і клеєм, – пояснив Хаммас.
Згідно з доповіддю, опублікованою 2014 року Національним наглядом за наркотиками і наркоманами (ONDA), типовий героїнщик являє собою самотню людину у віці 30-35 років з початковою або взагалі ніякою освітою, яка перебивається випадковими заробітками.
Найбільше від героїнової наркоманії страждають такі міста, як Тетуан, Танжер і Надор.
Поширенню героїну сприяє велика міграція між Південною Європою і Північним Марокко, а також добре «налагоджені конопляні маршрути», які наркоторговці з Латинської Америки використовують для контрабанди в Європу героїну і кокаїну.
У районі хребта Ер-Ріф наркобарони міняють героїн на канабіс.
Підрахунком кількості героїнових наркоманів у Марокко ніхто не займається.
На думку ALCS, у Тетуані з населенням 380 тисяч осіб таких приблизно кілька тисяч.
На самому дні
Хассне 46 років, вона соцпрацівник з ALCS і займається роздачею чистих шприців мешканцям нічліжки.
– Ми переконуємо їх не колотися разом одним шприцом, супроводжуємо в медичні центри і намагаємося переконати в необхідності піклуватися про себе.
Рашид переконаний, що не здатен «зав’язати».
Але від метадону не відмовляється.
Так називається опіоїдний замінник героїну, поширюваний центрами лікування наркоманії в Тетуані, якого, як вважає Рашид, «явно недостатньо».
– Ломка просто жахлива, судоми сковують усе тіло, на душі занепокоєння, – зізнається супутник Рашида 24-річний Мохаммед із восковим обличчям і шприцом, затиснутим у татуйованій руці.
Щовечора медичний автомобіль від ALCS колесить «героїновими» районами міста з лікарем, медсестрою і санітарами на борту.
Раз на тиждень медкоманда приїжджає на міське кладовище – загальне місце збору наркоманів.
Саїд зізнався, що до своїх 56 років через героїн «втратив усе і опинився на самому дні».
Його сусідові Абделілаху 37 років.
– Від цього лайна я схуд на 30 кілограмів. Але найболючіше – це соціальний бар’єр, коли твої колишні друзі при зустрічі відвертаються від тебе.
Джерело: AFP/aa
