В Америці, між тим, учені міністерства охорони здоров’я офіційно визнали марихуану менш небезпечним наркотиком, порівняно з алкоголем. Навряд чи потрібно нагадувати нашим читачам про те, що випивка отруйніша і викликає фізичну залежність – але світлі уми з охорони громадського здоров’я більш акцентували соціальний аспект алкоголю, зокрема, пияцтво за кермом. Статистика показала, що спиртне впливає на водійські рефлекси більше, ніж будь-який інший наркотик, плюс усім відомий ефект «море по коліно» передбачає, що п’яна людина з набагато більшою ймовірністю стане керувати автомобілем, ніж та, що перебрала конопель. Не кажучи вже про агресію – у 40% випадків насильницьких дій алкоголь присутній у крові учасників.
Саме про агресію і піде мова в цій статті. Чи може канабіс робити людину агресивною? Майже всі, хто курить коноплі, підтвердять, що рослина допомагає їм розслабитися. Широко розповсюджений образ класичного укурка – чувак зі скляними очима дивиться мультики на дивані, об’їдаючись чіпсами. Дивно, проте іноді люди шкодять собі й оточенню, перебуваючи під дією марихуани – рідкість, але трапляється. Передозування канабіноїдами може викликати тривожні та паранароїдальні стани в індивідів, схильних до таких розладів.
Дослідження впливу марихуани та алкоголю на агресивність людини
Нещодавнє дослідження, проведене в Нідерландах, використовувало три групи людей: 20 важких алкоголіків (чоловіків, які випивають тричі на день і більше, і жінок, які п’ють хоча б двічі на день), 21 хронічного курця канабісу (щонайменше тричі на тиждень) і 20 непитущих (контрольна група). Експеримент проходив за каноном гарної вечірки: алкоголіків напували, доки коефіцієнт алкоголю в крові не досягав 0,08 – це порогове значення, за якого у водія змінюється час реакції; любителі марихуани отримували 300 мкг ТГК на кілограм живої ваги (через вапорайзер), ну а контрольна група просто продовжувала спілкуватися без алкоголю і мріяти без наркотиків.
Розігрівши таким чином атмосферу, вчені давали їм пройти цілу серію тестів, розроблених у такий особливий спосіб, щоб вивести людину з себе. Наприклад, у першому тесті потрібно було обирати позитивні та негативні з-поміж тегів до фото з проявами насильства – бійка, хтось розбиває смітник на голові в товариша тощо. У другому тесті учасники нібито грали в комп’ютерну гру на гроші між собою – у кожного з тих, хто проходив тест, суперник якимось чином віджимав виграш, спершу давши набрати суму, яку шкода втрачати, і так до нескінченності. До речі, вони всі грали проти комп’ютера, а не між собою – звідси і циклічність неминучих поразок.
Усю процедуру було повторено через тиждень, цього разу без речовин – на тверезу голову. Виявилося, що в алкогольному сп’янінні люди реагували агресивніше, ніж будучи тверезими; з марихуаною – навпаки, накурені респонденти менше переймалися з приводу того, що відбувається. Висновки про рівень агресії були продиктовані і опитуванням (ті, хто пив, визнавали себе більш напруженими), і безпосереднім наглядом за гравцями – п’яні геймери набагато завзятіше намагалися відіграти свої гроші, тоді як філософськи налаштовані курці під травою не хотіли відчувати азарт і гнатися за прибутком якнайшвидше.
У 2014 дослідження показало, що сімейне куріння марихуани знижує статистику побутового насильства. Був також експеримент у 80-х, під час якого молодим студентам давали різні порції канабісу, а потім просили натискати на кнопку, яка б’є струмом людину, що перебуває в сусідній кімнаті. Що сильнішою була дія канабісу, то швидше накурений студент відпускав кнопку.
Загалом статистика показує, що випадки вчинення накуреними людьми насильницьких дій – завжди виняток із загальної картини і пов’язані не з речовиною як такою, а з психічною неврівноваженістю користувача. Людина із соціопатичним складом особистості може зробити недобре навіть під впливом канабісу – навряд чи це можна поставити в провину марихуані.
