Деяким із хронічних курців іноді стає цікаво (хвилини на дві, потім вони забувають, про що думали) – чи є якась шкода від марихуани? Вчені університету Мічигану провели дослідження, яке покликане відповісти на це запитання. В експерименті брало участь 108 молодих повнолітніх особин. Протягом чотирирічного періоду їм тричі робили магнітно-резонансну томографію мозку. Опитуваних розділили на категорії – тих, хто дме день у день, тих, хто палить час від часу, тих, хто не палить узагалі. Вчених найбільше цікавила дія конопель на ділянки мозку, пов’язані з виникненням залежності.
Результати показали, що хронічне вживання канабісу притупляє реакцію ділянки мозку, що відповідає за відчуття задоволення, яке людина отримує, впоравшись із важким завданням, або коли її хто-небудь хвалить, або ж просто від смачної їжі. Таким чином, якщо людина ніколи не тверезіє, їй знадобиться дедалі більше й більше курити, щоб їжа була приємною.
«Результати свідчать про те, що хронічний курець пов’язує будь-яке задоволення з канабісом і не в змозі випробувати його тверезим», – робить висновок голова дослідження професор Мері Гейтцег. Під час паління марихуани ТГК через легені потрапляє в кровотік, який розносить тетрагідроканабіол по всьому тілу, зокрема доставляючи речовину в мозок. У головному мозку ТГК збуджує рецептори, які без марихуани зазвичай реагують на речовини, схожі з канабіноїдами, що містяться, наприклад, у какао. Один з ефектів ТГК – подача допаміну з вентральної області покришки (так смішно називається ділянка середнього мозку) у прилегле ядро. Прилегле ядро – контур, що бере участь у мотиваційних процесах.
Рік Біркет, один з організаторів заходу Hash Bash у 90-х, висловлює сумнів у тому, що конопля може якось вплинути на схильність людини до залежності. «Мені здається, що інтерес до інших речовин – явище швидше соціального характеру, типу, що там таке мої друзі пробують? Ну-ка… », каже Рік. За словами Біркета, він курить марихуану як ліки – на що хворіє, щоправда, не відповів. «Виглядаю молодшим за свої роки», каже він.
Професор Хейтцег підкреслює – унікальність її дослідження полягає в тому, що замість одноразового порівняння мозку курця з мозком того, хто не палить, у цьому разі дія марихуани розглядалася протягом досить тривалого періоду. На її думку, такий метод менш схильний до неточностей і впливу сторонніх чинників, не пов’язаних із дією конопель на функціонування головного мозку.
Результати дослідження показали, коротко кажучи, що марихуана не пошкоджує нервову тканину. Єдина можлива шкода від її хронічного вживання – втрата інтересу до всього іншого, звуження кругозору і наступна звідси загальна деградація, спад фізичної та розумової активності. Тобто, коли відсутність стаффа змушує вас попускатися на кілька днів, спробуйте втішитися тим, що це корисно.
