Заборона марихуани і конопель по всьому світу має досить давню історію, в якій явно простежується комерційна жилка і бажання позбутися сильного конкурента. Найрізноманітніші корисні властивості конопель призвели до того, що їх почали активно витісняти з ринку, наголошуючи на шкоді, яку вони завдають, і наркотичних властивостях. Так, якщо розглядати історію заборони в рамках США, то тут одним з її ініціаторів стала лісопереробна промисловість з її главами. Мотивація заборони дуже проста і простежується легко: річ у тім, що конопляний папір набагато простіший у виготовленні, ніж аналог із деревини, і він виходить дешевшим за вищої його якості. Не варто забувати і те, що коноплі – це однорічна рослина, яку можна засівати на одному і тому ж просторі з року в рік, а її посівам не потрібно відновлюватися так довго, як лісу. При цьому кількість волокна, придатного для створення паперу, з гектара виходить більша. Мабуть каменем спотикання в інтересах різних виробництв стали великі суми грошей, вкладені в обладнання та інші цілі розвитку деревообробної промисловості. Таким чином і вийшло, що з сучасним законодавством вигідніше стає рубати ліс, ніж вирощувати навіть сорти конопель, які не містять ТГК, адже кількість перевірок корумпованих державних чиновників доставить масу незручностей і проблем. Власне тому люди прекрасно розуміють, що простіше завдавати непоправної шкоди природі та вирубувати ліс, ніж зв’язуватися з коноплями та їх вирощуванням для промислових цілей.
У 1938 році, незважаючи на активний протест медиків, коноплі в США вилучили і з медичного обігу. На той момент проводилася масштабна кампанія проти куріння конопель, яку розпочав Вільям Рондольф Херст і одним з активних учасників якої була фармацевтична компанія «Дюпон». Ці події серйозно змінили стан справ, адже до цього, на другу половину 19 століття і початок 20 століття препарати з конопель пропонували і використовували дуже широко, і їх успішно застосовували для позбавлення від мігрені, лікування виразки шлунка та інших цілей. Проблеми почалися приблизно з 1930 року, коли стали проводитися лобістські кампанії, і в підсумку до 1937 року, так і не дослухаючись до думки практикуючих медиків, держава обклала торгівлю марихуаною настільки високим податком, що будь-який сенс у цій справі просто вичерпався. Перші спроби повернути засобу нормальний статус відносяться ще до того періоду. Однак конопля все одно опинилася в одному списку з важкими наркотиками і стала зараховуватися до переліку небезпечних засобів. Свою роль тут зіграла і дія конкурентів від алкогольної промисловості, тому як марихуана є тут найбезпосереднішим і дуже сильним конкурентом.
Що стосується світової практики такої заборони – тут варто розглянути ще приклад СРСР, де заборона сформувалася тільки до 1960 року – вона стосувалася незаконного вирощування цього засобу. Але водночас її ще довго культивували в рамках сільгоспвиробництва, з неї створювали різні господарські товари народного і промислового вжитку. Однак надалі проблеми почалися і тут, і в підсумку все дійшло приблизно до тієї самої ситуації, що і в США. Не сильно відрізнялася ситуація, що відбувалася, і в інших розвинених країнах світу.
Приблизно з 1970-х років почалася ескалація протесту проти наявного стану речей, тому що він, навіть за поверхневого розгляду, виглядає як абсолютно несправедливий. Різного роду організації на підтримку скасування заборони почали виникати як у США, так і на світовому рівні, і їхня активна робота протягом багатьох років призвела до того, що на сьогоднішній день деякими державами і штатами законодавство послаблюється аж до повного дозволу використання цього засобу. І все ж проблема вирішується не надто швидко, і річ тут не тільки в тиску громадськості, яку цілком закономірно агітують проти цього засобу, а й в активності корпорацій, для яких дозвіл конопель, як сильного конкурента, був би вкрай невигідним і збитковим.
