Рудераліс – це один з підвидів конопель, що був незаслужено забутий на довгий час і залишався нецікавим через наявність більш потужних родичів, таких як сатіва та індика. Загалом, у світі існує маса підвидів конопель, але всі вони зводяться до одного виду, бо можуть спокійно між собою схрещуватися і давати життєздатне потомство. І проводячи класифікацію, фахівці здебільшого і виділяють три цих підвиди – сатіву, індику та рудераліс, хоча за бажання можна виділити й інші, залежно від співвідношень тих чи інших генів.
Видові особливості рудералісу
Рудераліс зазвичай характеризують як рослину дику і бур’янисту, що досягає висоти в 60 см, не більше, при повному дозріванні. Визначають цей тип насамперед саме за висотою, а крім того, видає його листя – не довге, рідкісне. Порівняно з іншими своїми родичами цей підвид має відносно невисокий вміст ТГК, і його хімічний склад дещо схожий на психоактивну сатіву, іменовану також коноплями технічними. Вперше коноплі рудераліс зобразив і описав 1924 року Янішевський, російський учений, який спеціалізувався на ботаніці. Він розглянув всебічно і вивчив дикорослі коноплі, які були виявлені ним на території Російської Федерації. Вчений звернув увагу на той факт, що вона схожа на ті технічні коноплі, які вирощують в Азії та Європі, визначивши їх як окремий різновид рослини. У ботаніці поняття рудераліс зазвичай відносять до бур’янів і дикорослих міцних рослин, однак чи можна назвати ці коноплі бур’яном – це питання більш ніж спірне. Особливо, якщо врахувати, що сьогодні навіть вона є найціннішим генетичним матеріалом для селекціонерів.
Рудераліс у селекції – нащадок древніх індико-сативних гібридів?
Зокрема, генетика рудераліса присутня у всіх автоквітучих сортах конопель, які використовуються в медичних цілях і для рекреації. Цей генотип дає змогу зробити рослини компактнішими, стійкішими та життєздатними, він істотно зміцнює генетику рослини і робить її стабільнішою. Тож як мінімум, цей підвид рослини можна назвати дуже корисним для селекціонерів. А що до останніх досліджень такої коноплі – вони і зовсім принесли дуже цікавий результат. Так, вважається, що конопля має центральноазіатське походження, і саме звідти вона почала свій шлях приблизно 1000 років тому рештою континентів, будучи культивованою людиною. Під час вивчення рудералісу на 2005 рік вдалося прояснити, що окремим видом рослину назвати не можна, і її генетика розташовується якраз між сативою та індикою. Таким чином експериментатори змогли дійти висновку, що сучасний рудераліс – це результат давнього схрещування двох цих підвидів, і самостійним він не є. Ймовірно, люди займалися селекцією цієї рослини ще в далекому минулому, і отримували різні результати, і, зокрема, змогли вивести і цю живучу і міцну рослину з невисоким, але все ж стабільним показником ТГК. Цілі залучення генетики рудералісу в селекції такі:
- надання стрейну автоквітучих властивостей;
- стабілізація сорту;
- адаптація стрейна до кліматичних умов, характерних для конкретного регіону;
- виведення більш життєздатної популяції.
Новий погляд на рудераліс
Дикі типи конопель можна зустріти також і в інших регіонах, це не виключно російське явище. Так, вони присутні в Афганістані й мають приблизно ту саму генетику. Тож можна впевнено сказати, що людство активно займалося культивацією конопель та їхньою селекцією, тисячоліттями покращуючи канабіс за найрізноманітнішими показниками. І називати рудераліс звичайною дичкою буде не зовсім грамотно і зовсім не коректно – найімовірніше, цей сорт було отримано саме шляхом стародавніх маніпуляцій, коли у людей ще не було сучасних технологій і знань, проте вже було бажання покращувати і розвивати цю рослину за різними її показниками. Відео про порівняння типів конопель: рудералісу, сатіви та індики:
