Країна висхідного сонця відома особливо суворою позицією законодавства щодо марихуани. Володіння стаффом може коштувати людині п’ятирічного тюремного ув’язнення, гроверу світить 7 років у в’язниці. Щорічно близько 2000 людей в Японії потрапляють із коноплями, і це вважається серйозним правопорушенням – японець-планокур може попрощатися з кар’єрою і заодно репутацією, оскільки його ім’я потрапить у пресу. Дивовижним чином, іноземцю може припасти ще гірше. В Японії коноплі – табу.
Завдяки Сая Такагі становище може змінитися на краще. Пані Такагі – колишня акторка, яка зіграла ролі в кількох кінокартинах і серіалах. Нещодавно Такагі зайнялася політикою винятково з метою реабілітувати марихуану як лікарську рослину, що має бути доступною пацієнтам, які потребують відповідної терапії. Такагі має намір зайняти місце в сенаті, що в такій консервативній державі є нетривіальним завданням. Ця смілива леді займається просвітою інших членів державної ради з приводу лікувальних властивостей канабісу і необхідності юридичних поправок.
Тема абсурдності заборони марихуани вже набила оскому в колах тих, хто цікавиться питанням, але в Японії проблема стоїть особливо гостро, оскільки японські вчені не досліджують властивості канабісу – марихуана вважається чимось неприпустимим. Реформи дали б змогу світлим умам, на які так багата Японія, проводити незалежні дослідження і представити народу відомості про реальну користь конопель.
Історія канабісу в Японії
Цікаво, що історична роль конопель у цій країні мало кому відома за її межами. За всієї суворості нинішніх законів, рослина колись була важливим елементом японської культури. Коментар історика Такаюсу Дзюнічі: «Для первісного населення Японії коноплі були основною вирощуваною культурою. Найдавніші письмові згадки використання конопель відносяться до періоду 10000 – 300 р. до н.е., відомого як ера Джомон». Як і всюди, волокно конопель застосовували для виготовлення одягу, а також тятиви для луків і рибальських снастей. Такаясу навіть заснував єдиний у своєму роді музей канабісу (Taima Hakubutsukan) у префектурі Точігі, що знаходиться за кілька сотень кілометрів від Токіо. Точігі розташований на території, де колись вирощували великі поля конопель. За словами Такаясу, коноплярство залишалося цілорічним промисловим процесом до середини XX століття: «Навесні садили насіння, влітку люди збирали врожай, сушили та вимочували стебла, щоб отримати волокно. Протягом зими з волокна робили тканину, з тканини – одяг, який можна було носити наступного сезону». Також історик цитує японську народну мудрість про вплив середовища, яка стверджує, що й непотрібні бур’яни можуть вирости шляхетними рослинами, якщо посадити їх поруч із коноплями – тобто, місце канабісу в японській культурі було настільки значущим, що його навіть згадали у фольклорі. Також у пам’ятнику японської поезії Маніошу, що належить до VIII століття, йдеться про те, що ніндзя тренувалися, перестрибуючи високі рослини конопель. Про куріння конопель в історії не згадується.
Побажаємо успіху Такагі в її справі, яка може принести чимало користі як промисловості, так і здоров’ю японців, не кажучи вже про викорінення забобонів і упередженого ставлення до канабісу.
