Уругвай став першою державою, яка офіційно легалізувала рекреаційну марихуану на всій території. У Голландії траву хоч і продають, але формальні заборони на неї залишаються. У США канабіс схвалили ще не всі штати. Канадський легалайз теж затримується. Тож Уругвай залишається поки що єдиною країною, яка дозволила своїм громадянам вирощувати для себе або купувати траву у держави, зареєструвавшись офіційно як споживач марихуани і не побоюючись арешту. Уругвайському легалайзу вже майже рік. Такий підхід себе виправдав – рівень злочинності знизився на 20%. Проте проблеми залишаються.
Зниження рівня злочинності
Найпозитивніша річ, як визнає влада, у легалізації марихуани в Уругваї – це зниження рівня злочинності. Більшість злочинів в Уругваї були пов’язані з наркотиками, і їхній рівень після легалізації марихуани в 2017 році знизився приблизно на двадцять відсотків. Однак одним із питань до влади є той факт, що місцеві жителі не можуть продавати марихуану туристам – законом це заборонено. Натомість закони дозволяють дозволяють жителям вирощувати шість рослин канабісу вдома. Також уругвайці можуть купувати марихуану в місцевій аптеці (рівень ТГК обмежений 9%, а вибір – лише кількома сортами). Є у гроверів і можливість створювати свої власні клуби канабісу. Членам клубу дозволяється вирощувати коноплі з обмеженням врожайності до 40 грам марихуани на місяць. Чисельність клубу обмежується 45 членами – очевидно, щоб в уругвайців не було спокуси включати фіктивно до лав до кількох сотень людей і гровувати в промислових масштабах. Клуб має бути зареєстрований. Також в Уругваї можна курити траву в громадських місцях.Самая положительная вещь, как признают власти, в легализации марихуаны в Уругвае – это снижение уровня преступности. Большинство преступлений в Уругвае были связаны с наркотиками и их уровень после легализации марихуаны в 2017 году снизился примерно на двадцать процентов. Однако одним из вопросов к властям является тот факт, что местные жители не могут продавать марихуану туристам – законом это запрещено. Зато законы позволяют позволяют жителям выращивать шесть растений каннабиса дома. Также уругвайцы могут приобретать марихуану в местной аптеке (уровень ТГК ограничен 9%, а выбор – лишь несколькими сортами). Есть у гроверов и возможность создавать свои собственные клубы каннабиса. Членам клуба дозволяется выращивать коноплю с ограничением урожайности до 40 грамм марихуаны в месяц. Численность клуба ограничивается 45 членами – очевидно, чтобы у уругвайцев не было соблазна включать фиктивно в ряды до нескольких сотен человек и гровить в промышленных масштабах. Клуб должен быть зарегистрирован. Также в Уругвае можно курить траву в общественных местах.
Ні війні з наркотиками
Через свої правила легалізації марихуани Уругвай більше не бере участі у війні з наркотиками в Південній Америці. Жителі Уругваю тепер мають легкий доступ до марихуани. Схваливши легалізацію марихуани, Уругвай опосередковано змінює ситуацію в регіоні, відомому складною ситуацією з незаконним обігом наркотиків. Досвід Уругваю може послужити для них прикладом розв’язання проблеми і є надія, що і в інших країнах Південної Америки вже скоро легалізують коноплі.
Знаменитий арешт 2011 року
Уругвай відомий своєю активною пропагандою щодо легалізації марихуани. Країна пишається своїми ліберальними законами про марихуану і тим, що зробила її більш доступною для жителів. Характерна історія, яка сколихнула громадськість і спонукала до змін сталася 2011 року. 66-річна Алісія Кастілья була заарештована за вирощування конопель вдома. Її арешт викликав протести громадськості. Зі свого боку, настрій мас підштовхнув уряд до ухвалення законів, що дозволяють вирощувати марихуану в домашніх умовах. Історія стала шляхом для національного визнання конопель. А з Алісії Кастільї зняли всі звинувачення. Саме її гровери можуть сказати спасибі за те, що мають можливість вирощувати вдома.
Положення Закону
Незважаючи на те, що зі старої гроверші були зняті звинувачення, а марихуану тепер можна легко і законно вирощувати вдома, у деяких людей, як і раніше, залишаються питання щодо розширення конопляних свобод. Одна з головних вимог – скасувати вимогу офіційної реєстрації, якщо хочеш вирощувати або купувати траву в аптеці. Виходить парадоксальна ситуація – апріорі влада згодна з тим, що марихуана безпечна і вже куди як менш шкідлива, ніж алкоголь. Однак доступ до неї надмірно суворий, тоді як етанол можна купити мало не на кожному розі. Ба більше, деякі уругвайці навіть вважають, що просити їх зареєструватися – це свого роду стигматизація. Адже нікому не спадає на думку ставити на офіційний облік людину, якщо вона купила пляшку вина? За рік, що майже минув з моменту легалайзу, 16 тисяч уругвайців зареєструвалися в державній системі для того, щоб купувати траву легально в аптеці. Але ж це означає, що вони зазнали незручностей і створили зайве навантаження не тільки собі, а й державному апарату. У зв’язку з цим громадськість має намір домагатися подальших послаблень, а погляди всього світу продовжують бути прикуті до Уругваю і його унікального досвіду.