На сьогоднішній день безліч жінок використовують канабіс з медичної та рекреаційної точки зору, і відмінний «High» люди цінували ще в найдавніші часи. Найчастіше це було пов’язано з шаманізмом та іншими духовними практиками, де шаман або шаманка використовували канабіс і відпускали його своїм пацієнтам. До наших днів дійшло безліч різних імен, легенд про деяких богинь і впливових жінок, тісно пов’язаних із темою канабісу.
Марихуана в Стародавньому Близькому Сході: Богиня Іштар
(2300 р. до н.е., ймовірно, раніше)
Тисячоліттями в богиню Іштар (також Іннана і Астарта) вірили народи Месопотамії, землі, на якій виникли могутні імперії, такі як Аккадія, Вавилон і Ассирія. Також їй поклонялися і в Стародавньому Єгипті, люди підносили данину «Цариці Небесній» і богині зцілення по всьому регіону. Також стародавні вважали, що запах Іштар і є аромат конопель. Імовірно, що попередником грецької Афродіти, серед іншого, Іштар була також центром стародавнього вавилонського свята весняного сонцестояння, яке відзначалося квітами, фарбованими яйцями та кроликами – багато в чому як німецька богиня «Остара» і сучасний «Великдень».
Південна Аравія / Північна Африка: цариця Савська
(950 р. до н.е.)
«Ми не знаємо, міфічна вона чи справжня», – кажуть учені про легендарну царицю Савську, яка, як записано, принесла скарб золота і спецій ізраїльському царю Соломону. «Приправи, які вона принесла, не називаються, але канабіс на той час був повсякденним і продавався торговими маршрутами, які вона, можливо, використовувала».
Цариця Савська вперше згадується в Старому Завіті, потім в арамейському Таргум Шені, Корані (де її звати Білкіс) і в ефіопській основоположній історії Кебра Нагаст. Її королівство Саба, сучасний Ємен або Ефіопія, накопичило вражаюче багатство завдяки контролю над торговими шляхами. У той час як її легенда ставала дедалі фантастичнішою, спільною ниткою була її подорож на північ, щоб віддати данину поваги могутньому Царю Соломону.
У «Заповіті Соломона» (написаному близько 100-300 рр. н. е.) є згадка про жінку на ім’я Оноскеліс, що означає осляча жінка, яка була близька до царя Соломона і допомогла йому побудувати храм Єрусалима за допомогою канатів із конопель.
Марихуана в Стародавньому Ізраїлі: богиня Ашера
(близько 1800 р. до н.е.)
Богиня Ашера/Атірат, яку іноді вважають матір’ю Іштар, дружиною богів Еля і Ваала або дружиною Яхве, асоціюється з Древом Життя, що «приносить заборонений плід, який дає змогу людям мислити як боги». Навіть цар Соломон побудував цілий храм Ашери, який пізніше зруйнував цар Йосія. «Стародавнє зображення дерева Ашерів з палацу Ашурбаніпал виглядає, як рослина канабісу з верхньою колою».
Марихуана в Сибіру: Принцеса Укок
(1500 р. до н.е.)
Збережені вічною мерзлотою в Гірському Алтаї муміфіковані рештки молодої жінки були виявлені 1993 року лікарем Наталею Полосьмак. Виявлена разом із шістьма осідлатими і приборканими кіньми (можливо, її духовними супровідниками), принцеса Укок була похована з прикрасами з бронзи, золота і невеликим контейнером з канабісом. За її татуюваннями можна сказати, що «принцеса», швидше за все, була верховною жрицею племені, тісно пов’язаного з кочовими скіфами, відомими своїм ритуальним вживанням канабісу. Також у цьому регіоні виявляється досить багато могил з присутністю конопель, які тепер ідентифіковані як жінки, завдяки тестуванню ДНК.
Китай: Ма-гу, конопляна діва
(300 р. н.е. або раніше)
Легендарна безсмертна богиня, пов’язана з еліксиром життя, є символічною покровителькою жінок у китайській міфології. Також вважається добрим божеством весни і родючості, чий подих дарує життя. «Дехто думає, що вона була справжньою», – кажуть учені про даоського сянь Ма-гу, чиє ім’я приблизно означає “дівчина з конопель”. Хоча казки різняться, Ма-гу, як кажуть, була доброю молодою жінкою, яка піднеслася до безсмертя на Ма-гу Шань, або Горі Ма-гу.
У цьому регіоні люди вирощували коноплі з часів неоліту, і більша їх частина використовувалася в промислових цілях – за винятком даосів, які високо цінували Ма-гу. Вчений 20-го століття, Джозеф Нідхем, описав Ма-гу, як правителя священної гори Тай Шаньдуна, де збирали канабіс у сьомий день сьомого місячного місяця. Він також писав: «Є багато підстав вважати, що стародавні даоси систематично експериментували з галюциногенним димом». Крім того, даоська енциклопедія приблизно за 570 р. до н.е. зазначає, що канабіс додавали в ритуальні курильниці.
Джерело: Leafly
Можливо так само буде цікаво почитати:
Франція підтримала медичний канабіс на зустрічі в ООН
