Напередодні всі новинні стрічки облетіли звістки з Грузії – скасування кримінального покарання за вживання конопель. Цю інформацію сприйняли, як справжнісіньку легалізацію марихуани в Грузії. Однак, це аж ніяк не так, як поспішили порахувати травокури, введені в оману журналістами, ласими на клікабельні заголовки. Що ж саме сталося? Насправді – йдеться про декриміналізацію, а не про легалізацію марихуани. Терміни часто плутають. Легалізація – це коли конопля офіційно дозволена до вільного обігу, і навіть продається в магазинах, що мають спеціальну ліцензію від держави. А ось декриміналізація – це коли за вживання конопель, зберігання певної кількості речовин не настає кримінальна відповідальність, але ці діяння кваліфікуються законодавством як адміністративне правопорушення. Нехай і без тюремного ув’язнення, але за декриміналізації коноплі, по суті, куріння трави – все одно порушення закону. Що сталося в Грузії? Тут уже останні кілька років на повну силу йде боротьба за декриміналізацію. І це зовсім не від життя хорошого, що називається. Незважаючи на те, що Грузія офіційно взяла курс на зближення з Європою і ширше – країнами Заходу, де вживання бур’яну вже давним-давно або декриміналізовано, або й зовсім легалізовано, тут зберігалися неадекватні, якщо не сказати людожерські закони про коноплі. Наприклад, під кримінальну статтю з величезними термінами (10-14 років) жителі Грузії потрапляли не тільки за поширення і зберігання конопель, а й навіть просто за їхнє куріння. Для порівняння – навіть у Росії, хоча б формально, закони щодо цього м’якші. Вживання марихуани є адміністративним правопорушенням, як і зберігання менше ніж 6 грамів трави та вирощування до 20 кущів. Громадськість Грузії активно почала боротися з цією несправедливістю. Найактивніші прихильники декриміналізації конопель – це громадський рух «Гірчі». Влітку вони домоглися від Конституційного суду Грузії вивести з-під кримінального покарання вирощування конопель для особистих потреб і зберігання трави, що не перевищує 150 грамів. Якщо раніше за це можна було потрапити за ґрати, то тепер можна відбутися штрафом. Нарешті, члени «Гірчі» домоглися і скасування кримінального переслідування за паління трави, що, загалом-то, цілком собі логічний і послідовний крок, з огляду на послаблення, яке влада дала грузинським травокурам влітку. Складно собі уявити ситуацію, коли вирощувати і зберігати – це не злочин, а паління чомусь потрапляє під кримінальку. Власне, цю невідповідність і було усунуто напередодні рішенням Конституційного суду Грузії за позовом активіста «Гірчі» Гіві Шанідзе, який раніше в суді також домігся скасування кримінальної відповідальності за вирощування і зберігання марихуани. Відтепер куріння конопель кримінальним діянням не вважається і виключено зі складу статті «незаконні виготовлення, придбання, зберігання в невеликих обсягах для особистого користування або незаконне вживання без призначення лікаря наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів» КК Грузії. Якщо вдаватися в юридичні подробиці, то активісти «Гірчі» вказали суду на невідповідність кримінального покарання за паління трави 16 статті Конституції Грузії, за якою «кожен має право вільного розвитку своєї особистості». Шанідзе у своєму позові звернув увагу на те, що кожен громадянин держави має право самостійно обирати підходящу для себе форму відпочинку. Кримінальне покарання за куріння конопель у зв’язку з цим не може вважатися адекватною і сумірною нормою для захисту громадського порядку від травокурів.
Перемога здорового глузду
Ось, власне, і все, що сталося в Грузії. Схоже це на «У Грузії настала легалізація конопель»? Зовсім ні. Кофешопи в Тбілісі не відкриються, а терапевти не стануть прописувати пацієнтам медичні коноплі, не стане Грузія і вирощувати медкон на експорт. Принаймні – поки що. Проте декриміналізація – це величезний крок уперед. Хоча б уже тому, що тисячі людей зможуть уникнути в Грузії в’язниці лише за куріння косяка, як це бувало раніше. До речі, марихуана – дуже популярна у грузинів. На її частку припадає близько 70 відсотків серед психоактивних речовин, які вживають у Грузії. Загалом, є всі підстави сподіватися, що декриміналізація – це лише початок, і через певний час у Грузії дійде справа до легалізації в її істинному розумінні.